У цій серії смерть і життя зустрічаються в одній формі. Відстріляні гільзи, колись носії смерті, стали матрицями для прозорих «трав’яних набоїв». Усередині — цілющі лікарські трави, що проростають крізь символ війни, перетворюючи його на носія пам’яті та зцілення.

Ці об’єкти водночас нагадують і лабораторні пробірки для аналізів крові, пошуку причин хвороби й можливості правильного лікування, і витончені парфумерні флакони — символ розкоші, святкування життя, ніжності й чуттєвості. Адже парфуми, як і ці об’єкти, створюються з екстрактів трав і квітів, які переносять у тіло пам’ять природи.

Так «набої» перетворюються на капсули подвійного значення: вони є уламками війни й водночас нагадуванням про уразливість і красу, про те, що життя проростає навіть у найтемніших умовах. У грі перекладу «Родзинка» звучить як Ізюм — місто, зруйноване війною, і водночас як сушений плід, знак збереженої енергії та пам’яті.

Це не боєприпаси, а обереги — «пробірки» для діагностики травми і «флакони» для нової сили, де уламки війни стають носіями ніжності й лікування.

‍