введення

Школа Політичного Перформансу

Школа Політичного Перформансу [ШПП] – це рух вільного мистецтва через перформанси, акції, виставки, ненасильницькі художні жести, гібридні та трансдисциплінарні форми образотворчого мистецтва, нові експериментальні форми скульптури, живопису, фільмів, тощо. Завдяки зародженню нових форм взаємодії культури та мистецтва у суспільстві, та, даючи голос маргіналізованим його групам, можна виявити та видалити злоякісні пухлини соціуму, змінивши його на бік людяності, емпатії та прийняття. Збагачуючи культурний код, ми зможемо відкрити кордони і реально прийняти один одного.

Школа Політичного Перформансу була заснована й розвивається кримсько-українською художницею, архітекторкою та перформеркою у вигнанні Марією Куліковською, а з травня 2017 разом з архітектором-інженером Улегом Вінніченко.

Політична реальність в Україні підштовхнули Марію до рішучих дій, які вона трансформувала у прямі форми візуальної мови, такі як перформанси та акції у публічних просторах. Першою такою акцією став її несанкціонованний перформанс "254" на ступенях Ермітажу, де вона лежала на протязі 30 хвилин до її аресту, загорнувшись в український прапор. Після цього дійства Марія знайшла власне ім'я на сторінці російського інтерент ресурсу "Заборонених художників в Росії". З того часу вона не має змогу повернутися до свого дому у Криму. Саме цей проект положив початок Школи Політичного Перформансу у підсвідомості художниці. Але далі вона продовжила робити серію перформансів та акцій у різноманітних локаціях. Та вже літом 2016, після того, як художниця повернулась до України зі своєї першої персональної виставки у Лондоні в галереї мистецтв художників з конфліктних територій Art Represent, Марія вже остаточно сформулювала ідею Школи Політичного Перформансу і разом з громадською організацією ТЮ зробила перформанс на замінованому пляжі у Маріуполі.

Після акції "Війна і Мир" у Маріуполі художниця почала підгтовку до великого проекту ШПП соціальної скульптури і перформансу "Мігруючий Парламент Переселенців: Пліт Крим", який став наразі наймасштабнішим проектом Школи Політичного Перформансу та був реалізований за підтримки Центру Візуальної Культури [ЦВК] та Гете Інституту в Києві у серпні 2016 року, а згодом був зупинений прикордонниками біля невидимого водного кордону з ЄС у Вилково. Після арешту та звільнення Плота Крим та його пасажирів Школа Політичного Перформансу та Гете Інститут у приміщенні ЦВК організували виставку "Пліт Крим: Карти Долі" про подорож Мігруючого Парламенту.

Через рік, літом 2017, ШПП разом з Одеською Бієналею Сучасного Мистецтва привезли виставку "Пліт Крим: Карти Долі" до Одеси, та на березі Чорного моря показали її у галереї мистецтв "In/Vogue" в якості спеціального проекту Бієналє. Одразу після виставки проекту ШПП на Одеській Бієналє Сучасного Мистецтва соціальна скульптура Пліт Крим відправився до Барселони, де був представлений у публічному просторі міста також за підтримки культурного фонду Ізоляція та SWAB Performance Barcelona Contemporary Art Fair. В тому самому місяці Пліт Крим був представлений у Ліверпульському Університеті Джона Моріса під час лекції-перформансу Марії Куліковської.

У травні 2018, в той самий день, коли відкривався незаконно побудований Кримський міст в рідному місті художниці у Керченській протоці, Пліт Крим висадився на березі північного моря навпроти легендарного мосту Оресунд у шведському місті Мальмо. Нагадуючи західному суспільству про недавні події, коли у 2015 році саме в Мальмо прибуло понад 100 000 біженців, після чого кордони країни були закриті, залишивши між межами понад 80 000 людей. Після шведського Мальмо Пліт Крим опинився в самому серці Відня, де ШПП також організувала виставку про мандри Мігруючого Парламенту у Вищій Школі Медіа Мистецтв для підлітків. А у березні 2019 року Пліт Крим "святкував" п'ять років оккупаціі в серці старої Праги з виставкою "Карти Долі" в єкспериментальному центрі мистецтв Artivist_Lab за допомогою організації захисту прав людини People in Need.

У червні 2019 Школа Політичного Перформансу та легендарний театр HAU у Берліні виступили організаторами та продюсерами зйомок відео-перформансу Маріі Куліковскої "Дай мені сказати – це не забуто", режисеркою якого стала Аліна Гонтар. Показ цього відео відбувся під час квір-фестивалю у головному фойє театру HAU-2. А згодом у грудні 2019 по лютий 2020 це відео та інші художні твори, як малюнки і скульптури Маріі Куліковської та Улега Вінніченко й концептуальні фотографії шведської художниці Олександри Ларссон-Якобсон представлені на їх спільній виставці "Квіти" у київському Щербенко Арт Центрі, куратром цієї виставки виступила ШПП.

Влітку 2019, з фінансовою допомогою Одеського Художнього Музею [ОХМ] та мецената Федіра Сердюка, ШПП реалізовала скульптуру з балістичного мила та квітами всередині для першої в історії музею виставки у Гроті "Моя Шкіра-Моя Справа". Скульптура наразі є частиною постійної колекції ОХМ.
Вибрані проекти
Квіти Демократії
Пліт Крим
Liked this page? Share it with your friends!